Розглянуто вплив технологічних параметрів експлуатації згинів паропроводу зі сталі 14MoV63 на кінетичні особливості росту втомних тріщин. Показано, що в міру зростання тиску пари в паропроводі, який визначає напружено-деформований стан у стінці труби, показники порогової тріщиностійкості виявляють тенденцію до зниження. Випробування за постійного розмаху коефіцієнта інтенсивності напружень виявили пришвидшення росту тріщини у внутрішніх шарах стінки труби в металі, експлуатованому за нижчого робочого тиску пари, та поблизу зовнішньої поверхні - у металі, експлуатованому за вищого тиску. Запропоновано математичну модель росту зернограничних тріщин за умови впливу високої температури. Вважали, що тріщина росте внаслідок злиття пор попереду її вершини, зародження та ріст яких відбувається за вакансійним механізмом.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.206

Рубрики:

Властивості залізних сплавів спеціального призначення

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062

Рубрики:

Механічні властивості заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.130.622 + З46-03

Рубрики:

Міцність реакторної сталі

Ядерні реактори. Реакторобудування

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано метод формування фрактографічного зображення зламу сталевого зразка, випробуваного на ударну в'язкість, та візуалізації елемента його поверхні за серією зображень малої глибини різкості, отриманих за допомогою оптичного мікроскопа. Серію зображень нерухомого об'єкта отримано послідовною зміною відстані до фокальної площини з певним фіксованим кроком. Мала глибина різкості унеможливлює отримання різкого зображення неплоского тривимірного об'єкта. Агреговане зображення побудоване на основі вибору оптичного зрізу (чіткої частини) кожного зображення серії з урахуванням критерію максимуму характеристик локальних околів, що описують чіткість, а саме степеневого контрасту. Вибір степеневого контрасту зумовлений його адаптивністю. Сформовано карту рівнів з номерів зображення зі серії, що для кожного піксела вказує найвірогіднішу відстань до відповідної точки об'єкта. Для побудови просторової моделі об'єкта координати на площині обчислено за роздільною здатністю зображень та за збільшення оптичного мікроскопа, а висоту оцінено відповідно до фокусної відстані зображення послідовності відповідного номера карти рівнів. Під час оцінки висоти для візуалізації тривимірного зображення поверхні застосовано чебишовські наближення, що дало змогу краще відтворити поверхню зламу. Площу поверхні зламу оцінено на основі триангуляції альфа-форми. Наведено приклад застосування запропонованого методу для побудови агрегованого зображення, формування карти рівнів та візуалізації поверхні зламу сталі лопатки парової турбіни за серією зображень, отриманих за допомогою оптичного мікроскопа NEOPHOT-21 зі збільшенням 500 та кроком 1 мкм. Проаналізовано проблеми зростання часу опрацювання даних та збільшення їх об'єму, які виникають під час відтворення 3D поверхонь зламів великих розмірів.